Триває Місячник правової освіти, в рамках якого в школі проводяться різноманітні правовиховні заходи та екскурсії.

/Files/images/2016_2017/DSCF8618.JPG

/Files/images/2016_2017/IMG_20170210_083954.jpg

/Files/images/2016_2017/P2210398.JPG

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ МІСЯЧНИКА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ХЗОШ № 139 /01-28.02.2017/


5 грудня 2016 року розпочався Всеукраїнський тиждень права. В школі заплановано провести різноманітні виховні правоосвітні заходи

ПЛАН ЗАХОДІВ

Всеукраїнського тижня права

(05 – 09.12.2016)


ХАРКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 139 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ХАРЬКОВСКАЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНЕЙ № 139 ХАРЬКОВСКОГО ГОРОДСКОГО СОВЕТА ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

НАКАЗ

31.08.2016 № 174

Про організацію роботи

з профілактики правопорушень

та злочинності серед учнів школи

у 2016/2017 навчальному році

На виконання Законів України «Про Освіту» та «Про загальну середню освіту», наказу МОНУ від 21.02.2013 № 176 «Про затвердження плану заходів щодо запобігання правопорушенням серед дітей, попередження жорстокого поводження з ними», спільного наказу міністерства соціальної політики України, МВС України, МОНУ, МОЗУ від 19.08.2014№ 564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення», Постанов Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 895 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах», від 21.11.2013 № 896 «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)», листа МОНУ від 30.01.2014 № 1/9-80 «Щодо профілактичної роботи з запобігання правопорушенням та злочинності серед дітей та учнівської молоді», заходів Департаменту освіти Харківської міської ради та Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, спрямованих на запобігання та профілактику злочинності серед учнів навчальних закладів, з метою забезпечення виконання заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності та злочинності, виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, забезпечення захисту прав дітей, які виховуються в даних сім’ях, посилення профілактичної роботи із запобігання проявам злочинності серед дітей, своєчасного виявлення угрупувань та осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво і наркоманію, профілактики правопорушень та злочинів серед учнів школи, забезпечення всебічного висвітлення проблем держави і права, роз’яснення учням чинного законодавства, активізації правоосвітницької роботи

НАКАЗУЮ:

1. Класним керівникам 1-11-х класів:

1.1. Забезпечити виконання заходів щодо попередження правопорушень та злочинів серед учнів школи, запобігання дитячій бездоглядності, виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, захисту прав дітей, які виховуються в даних сім’ях, своєчасного виявлення учнів девіантної поведінки.

Протягом 2016/2017 навчального року

1.2. Своєчасно виявляти неповнолітніх, які ухиляються від навчання, відвідують під час навчального процесу комп’ютерні зали та комп’ютерні клуби.

Протягом 2016/2017 навчального року

1.3. Своєчасно виявляти учнів девіантної поведінки та учнів, які проживають в сім’ях, що опинилися в складних життєвих обставинах, у разі необхідності, надавати документи для постановки учнів на внутрішньошкільний облік.

Протягом 2016/2017 навчального року

1.4. Взяти під особистий контроль питання дозвілля, зайнятості у позашкільних навчальних закладах та гуртках дітей девіантної поведінки та їх літнього відпочинку (у разі постановки учня на внутрішньошкільний облік).

Протягом 2016/2017 навчального року

1.5. Своєчасно надати інформацію про учнів, які скоїли правопорушення або злочини. У разі необхідності направляти таких учнів та їх батьків на засідання Ради профілактики правопорушень.

Протягом 2016/2017 навчального року

1.6. Організувати проведення правоосвітніх заходів під час Всеукраїнського тижня права та Місячника правової освіти.

Грудень 2016, лютий 2017

1.7. Залучати до проведення заходів працівників правоохоронних органів, юридичних установ та батьківської громадськості.

Протягом 2016/2017 навчального року

1.8. Забезпечити чіткий та щоденний контроль за відвідуванням навчальних занять учнями, своєчасно з’ясовувати причини відсутності дітей.

Протягом 2016/2017 навчального року

2. Бандурі В.В., практичному психологу:

2.1. Проводити роботу з учнями, які схильні до правопорушень, потребують підвищеної педагогічної уваги.

Протягом 2016/2017 навчального року

2.2. Надавати класним керівникам допомогу у виявленні дітей девіантної поведінки та в організації роботи з ними.

Протягом 2016/2017 навчального року

2.3. Використовувати в роботі з учнями та батьками елементи протиалкогольної програми «Сімейна розмова» та програми «Рівний - рівному».

Протягом 2016/2017 навчального року

3. Кінаш І.А., соціальному педагогу:

3.1. Забезпечити соціальний супровід учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги, та учнів пільгового контингенту.

Протягом 2016/2017 навчального року

3.2. Продовжити роботу «Шкільної служби порозуміння».

З 01.09.2016

4. Шумакову О.С., керівнику клубу «Правознавець», вчителю правознавства:

4.1. Активізувати роботу клубу «Правознавець», залучати до занять учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги.

З 01.09.2016

4.2. Підвищувати рівень викладання предмету «Правознавство».

Протягом 2016/2017 навчального року

5. Чмаровій О.М., педагогу – організатору, забезпечити дієву участь членів органу учнівського самоврядування – дитячого об’єднання «Соняшник» в роботі щодо профілактики правопорушень та злочинності серед учнів школи.

Протягом 2016/20167навчального року

6. Контроль за виконанням даного наказу покласти на Коваль Н.А., заступника директора з виховної роботи.

Директор Л.С.Сєнік


Статистичний звіт щодо проведення у 2 кварталі 2016 року роботи з попередження злочинності та запобігання дитячій бездоглядності



Витяг із Кримінального кодексу України про терористичний акт

Будь-які дії, вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (ст. 258). Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, - краються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.


Пам’ятка для учнів

Як не стати жертвою злочину

під час поїздки в транспорті.

1. У приміських потягах не сідайте в порожній вагон. Пройдіть уздовж складу, намагаючись зайняти місце поруч з іншими пасажирами. Краще їхати в першому вагоні (якщо в ньому або в інших вагонах мало пасажирів), де можна звернутися по допомогу до машиніста поїзда. Не затримуйтесь на платформі, виходьте зі станції разом з усіма.

2. У міському транспорті в пізній час краще сідати ближче до водія, а стояти — на передній площадці.

3. Не сідайте в причіпний вагон трамвая, вагони метро, якщо в них немає пасажирів. У пізній час завжди сідайте в перший вагон.

4. Не називайте своєї адреси й домашнього телефону без нагальної потреби.

5. У разі реальних погроз і спроб заволодіти вашими речами краще віддати їх. Запам'ятайте особливі прикмети обличчя й тіла грабіжника, його одяг, особливості мовлення, манеру триматися й відразу ж повідомте в міліцію. Пам'ятайте, що в разі будь-якої тривожної, небезпечної для життя ситуації слід звертатися в міліцію.

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРО ПРАВА ДИТИНИ

Сьогодення вимагає від суспільства створення сприятливих для дітей умов, у яких кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству. Оскільки сьогоднішні діти – завтрашні громадяни, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства. І тому підвищення добробуту, рівня забезпеченості, виховання та забезпечення усього найкращого дітям стало головною метою багатьох держав, в тому числі України.

20 листопада 1959 року Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй було проголошено Декларацію прав дитини.

30 вересня 1990 року – Всесвітню Декларацію про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей.

10 травня 2002 року – Декларацію та План дій “Світ, придатний для життя дітей.

5 жовтня 2000 року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 році та ратифікована Україною 27.02.1991 року. Держави-сторони взяли на себе обов’язок поважати і забезпечувати всі права дитини, передбачені Конвенцією. Конвенція визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

Основні положення Конвенції ООН про захист прав дітей, переказані дітьми з деякими коментарями

Ст. 1. До 18 років Я – дитина.

Ст. 2. Я маю право незалежно від того, якого кольору моя шкіра, хлопчик я чи дівчинка, скільки мені років, якої я нації, якою мовою розмовляю, в якого Бога вірю, багатий я чи бідний, здоровий чи хворий, які у мене батьки та ні від чого іншого. Ніхто не має права позбавити мене всіх прав чи покарати мене за те, що думаю, роблю я чи мої батьки.

Ст. 3. Держава в усьому, що мене стосується, повинна виходити з моїх найкращих інтересів.

Ст. 6. Я маю невід’ємне право на життя.

Ст. 7. Я маю право мати ім’я, знати своїх батьків та свою країну.

Ст. 8. Держава повинна поважати моє право на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки.

Ст. 9. Ніхто не може розлучити мене з моїми батьками без мого бажання. Я маю право бачити своїх батьків, коли мені цього захочеться.

Ст. 10. Якщо мої батьки живуть у різних державах, я маю право регулярно підтримувати з ними стосунки.

Ст. 11. Держава веде боротьбу з незаконним переміщенням і неповерненням

дітей із-за кордону.

Ст. 12. Я можу вільно говорити, що думаю, навіть в присутності дорослих.

Ст. 13. Я маю право вільно виявляти себе, якщо це не торкається честі, здоров’я інших людей.

Ст. 14. Я маю право думати про все, що хочу, вірити в Бога, сповідувати релігію, незалежно від інших.

Ст. 15. Я маю право на свободу мирних зборів.

Ст. 16. Ніхто не може торкатися мене, заходити до моєї кімнати, читати мої листи, чіпати мої речі, якщо я цього не хочу чи мені це неприємно.

Ст. 17. Я маю право читати газети та журнали, дивитися телевізор, слухати радіопередачі, які розвивають мої здібності.

Ст. 18. Мої батьки несуть основну відповідальність за моє виховання та мій розвиток.

Ст. 19. Мої батьки не можуть бити мене, ображати, змушувати працювати, якщо я цього не хочу.

Ст. 20. Я маю право на захист та турботу держави, якщо залишусь один і мені буде дуже погано вдома.

Ст. 21. Якщо батьки мене не люблять або відмовилися від мене, я можу жити з новими батьками.

Ст. 22. Держава піклується про мене, якщо я навіть не такий як всі інші.

Ст. 23. Якщо я буду хворіти, мої батьки повинні турбуватися про мене, якщо це потрібно, то запрошувати вчителів додому.

Ст. 24. Якщо я захворію, мені буде надана найкраща медична допомога.

Ст. 27. Якщо батьки не можуть віддати мене в гуртки, клуби за інтересами, спортивні секції, – можу попросити про це державу.

Ст. 28. Я маю право безкоштовно вчитися в школі, право на шанобливе ставлення вчителів.

Ст. 29. Навчання повинно розвивати всі мої здібності, повагу до прав інших людей.

Ст. 31. Я маю право гратися, відпочивати, співати, танцювати, малювати, якщо це не заважає іншим.

Ст. 32. Ніхто не може змусити мене робити те, що шкодить моєму здоров’ю.

Ст. 33. Я маю право на захист держави від незаконного зловживання алкоголю, наркотиків та тютюну.

Ст. 35. Ніхто не може вкрасти мене.

Ст. 37. Ніхто не може скривдити мене, незаконно посадити у в’язницю. Якщо я попаду у в’язницю, – держава повинна піклуватися про мої найкращі інтереси.

Ст. 38. Ніхто не може примусити мене воювати.

Ст. 39. Якщо я залишусь без батьків, – я маю право на будинок, їжу, лікування.

Ст. 40. Якщо я що-небудь порушу, – мене можуть заарештувати до того, як докажуть мою провину; якщо заарештували – маю право на повагу; право мовчати; право викликати батьків, чи тих, хто їх заміняє; право на справедливий суд; право на повагу до мого особистого життя.

/Files/images/право.jpg


Важливі телефони

Описание: BD14565_ Народна служба порятунку 101 Описание: BD14565_ 
Чергова частина органів внутрішніх справ 102 Описание: BD14565_
Швидка допомога 103
Описание: BD14565_ Служба у справах дітей 62-50-03

Описание: BD14565_ Відділ кримінальної міліції у справах дітей 738-23-72

Описание: BD14565_ Районний центр соціальних служб 62-71-14

для сім’ї, дітей та молоді 62-51-35

Описание: BD14565_ Інспектор з охорони дитинства 65-69-53

районного управління освіти

* Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри»

8-800-500-21-80

* Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми

8 800 500 22 50

* Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей

8 800 500 33 50

Система телефонів довіри безкоштовно, конфіденційно та анонімно надає консультації і психологічну допомогу

Дитина може особисто звернутися за захистом до суду, якщо їй вже виповнилося 14 років.

В школі можна отримати консультацію

та психологічну допомогу від:

соціального педагога

практичного психолога

КУРАТОР

ХЗОШ № 139

СТАРШИЙ ОПЕРУПОВНОВАЖЕНИЙ

СКМСД МОСКОВСЬКОГО

РВ ХМУ ГУМВС УКРАЇНИ

В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

МАЙОР МІЛІЦІЇ

ШИГИМАГА

СЕРГІЙ

ОЛЕКСАНДРОВИЧ

м. Харків, вул. Халтуріна, 30, каб. 65

тел. чергової частини 738-30-24

тел. робочий 738-23-72

моб. тел. 095-34-35-939

В Україні запрацювала Національна дитяча «гаряча лінія»

З початку 2013 року в Україні з’явилася нова всеукраїнська «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Лінію, яка відтепер діє за номером 0 800 500 225, відкрили у Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда-Україна».

Тут ви можете отримати підтримку та пораду стосовно своїх проблем, якими їм нема з ким поділитися. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.

Робота "гарячої лінії"

організація роботи Національних «гарячих ліній» з питань запобігання торгівлі людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей

надання консультацій з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства й захисту прав дітей

надання психологічної допомоги потерпілим від торгівлі людьми та насильства

постійне ведення та оновлення бази даних для надання консультацій по проблемі торгівлі людьми

розробка та видання інформаційних та методичних матеріалів для консультантів телефонів довіри та «гарячих ліній»

організація та проведення тренінгів, круглих столів, семінарів, конференцій та інших заходів для консультантів телефонів довіри та «гарячих ліній»

надання консультацій по електронній пошті з питань виїзду за кордон з метою працевлаштування, навчання, одруження тощо та з питань насильства

Національна "гаряча лінія" з питань запобігання торгівлі людьми

0 800 500 225

Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству

та захисту прав дитини

0 800 500 335 або 386

(для дзвінків з мобільного)




Нормативні документи щодо забезпечення прав дітей на захист від жорстокості та насильства

Перелік документів

Нормативно-правове забезпечення:

а) загальнодержавні документи:

- Конституція України (ст.3, 28, 52);

- Конвенція ООН про права дитини (ст.16);

- Закон України «Про освіту» (п. 1 ст. 51, 54, 56);

- Закон України «Про загальну середню освіту» (ст.36, 47);

- Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 10);

- Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»;

- Закон України «Про захист суспільної моралі» (ст.7);

- Указ Президента України від 16.12.2011 №1163/2011 „Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні”;

- наказ МОН від 25.12.2006 № 844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»;

- наказ МОН від 23.08.2006 № 631 «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства, щодо захисту прав неповнолітніх»;

- наказ МОН від 01.02.2010 № 59 «Про вжиття заходів щодо запобігання насильства над дітьми»;

- наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від03.08.2012 №888 „По затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року”.

- Сімейний кодекс України (п. 6, 7, ст. 150);

- Порядок розгляду звернення та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення”, затверджений спільним наказом Міністерства освіти і науки України, МВС України, Міністерства охорони здоров’я України, Державним комітетом України у справах сім’ї та молоді від 16.01.04 № 5/34/24/11;

- Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою КМУ від 27.08.2010 № 778 (ст. 70, 74);

- Порядок взаємодії суб’єктів с соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, затверджений спільним наказом від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 (п.5).

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 № 2154-р «Про затвердження плану заходів з проведення Національної кампанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року».


ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Отримання паспорта громадянина України особою,

якій виповнилось 16 років

Інформація ГУМВС України в Харківській області
Україна, Харків, вул. Раднаркомівська, 5, тел. чергової частини 102

У 16 років підліток отримує паспорт громадянина України, перший і головний документ, який підтверджує його особу, закріплює права та обов’язки, дає можливість згідно з чинним законодавством свої права реалізовувати. Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України паспортною службою органів внутрішніх справ після досягнення особою 16-річного віку, за місцем постійної реєстрації особи (прописки).

Для того, щоб дитина вчасно отримала паспорт, потрібно, по досягненні нею 16-річного віку, підготувати такі документи: заяву про видачу паспорта (заповнену дитиною власноруч), паспорти батьків, свідоцтво про народження дитини в оригіналі, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5. Оплата за бланк паспорта не проводиться, документування відбувається безкоштовно. Термін виготовлення паспорта – 30 днів. Втім, процедура оформлення паспорта може прискорюватися у разі, якщо дитина здає документи для проходження державного тестування. Про це батьки повинні повідомити під час здачі документів на оформлення паспорта. До речі, вищевказані документи подають в залежності від місця мешкання до паспортистів дільниць КП «Жилкомсервіс» або до сектора ГІРФО відповідного райвідділу.

До паспортистів дільниць КП «Жилкомсервіс» документи подають ті громадяни, які проживають в будинках, що обслуговуються цим підприємством. Якщо мова йдеться про Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, потрібно звертатися до паспортистів цих об’єднань. Громадяни, зареєстровані в приватному секторі, приходять безпосередньо на прийом до працівників сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб того райвідділу, на території обслуговування якого вони проживають.
- Зазвичай проблем під час оформлення нема. Нюанси виникають лише тоді, коли постає питання про приналежність до громадянства України. Громадянство дітей визначається громадянством їхніх батьків, для чого і надаються їхні паспорти. Якщо один з батьків є іноземним громадянином, то визначальним є громадянство того з батьків, який є громадянином України, або ж дитині необхідно оформити вступ до громадянства або підтвердження її належності до громадянства України.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ

ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПЕРШОГО ПАСПОРТУ

Для оформлення паспорта вперше, при досягненні 16-ти років, особа повинна подати такі документи:
свідоцтво про народження;
– заяву про видачу паспорта ф.1, яку заповнює особисто, розбірливим почерком, з вичерпними відповідями на всі питання, без скорочень;
– дві однакові фотокартки розміром 3,5х4,5 см, без головного убору, без кутків (якщо особа постійно носить окуляри – обов’язково фото в окулярах);
– квитанцію про сплату держмита (або оригінал та копію документа про звільнення від сплати держмита);
– при поданні документів має бути оформлено два талони реєстрації місця проживання.
Також при отриманні паспорта хлопцем віком 16-ти та більше років необхідно мати відмітку військкомату про прийняття його на облік.
Якщо ви мешкаєте в комунальному секторі або в кооперативному будинку (чи у будинку ОСББ), зазначені документи треба подавати до ЖЕДу або до кооперативу (ОСББ). Робітники цих установ повинні поставити свої підписи та печатки і передати ваші документидо паспортного відділення.
Якщо ж ви – мешканець приватного сектору, до зазначених вище документів треба додати домову книгу. І вже самим подати документи у паспортне відділення.
ПОЛОЖЕННЯ про паспорт громадянина України

Видача паспорта громадянина України особам, які досягли 16-річного віку

Підстави для отримання послуги
  • Досягнення 16-річного віку.
  • Набуття громадянства України.
  • Повернення на постійне проживання в Україну громадян України, що постійно проживали за кордоном.
Як отримати послугу
  • зібрати необхідні документи;
  • подати заяву разом з необхідними документами до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання;
  • отримати паспорт у підрозділі ДМС України за місцем проживання.
Вартість послуги та пільги

Громадяни, які досягли 16-річного віку та військовослужбовці, які отримують паспорт громадянина України вперше, звільняються від сплати державного мита.

Подача заяви

Подається заявником особисто

Необхідні документи
  • заява про видачу паспорта;
  • свідоцтво про народження;
  • дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах).

Шановні батьки!

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р. Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеній Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.

Кожна дитина має право:

  1. на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
  2. на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
  3. на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за ними догляд;
  4. на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
  5. на захист від будь-якого покарання;
  6. на захист від сексуальних домагань;
  7. на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
  8. на вільне висловлення поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  9. на свободу думки, совісті, віросповідання;
  10. на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

Коли права дитини порушуються:

  • Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
  • Коли порушується недоторканність дитини.
  • Коли дитину ізолюють. Коли дитину залякують.
  • Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
  • Коли її особисті речі не є недоторканними.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  • Діти в суспільстві найбільш уразливі.
  • Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

  • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо).
  • Її турбує особиста безпека і любов до неї.
  • Вона часто буває в поганому настрої.
  • Може втекти з дому.
  • Може вживати наркотики або алкоголь.
  • Може заподіяти собі смерть.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

  • Пам'ятати, що дитина - це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати. Забезпечити її фізичну безпеку.
  • Упевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, 911, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
  • Навчити її казати "Ні", навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
  • Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня.
  • Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
  • Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

/Files/images/Безпека.JPG (Сайт для дітей та підлітків, спрямований на попередження правопорушень, злочинів та нещасних випадків у підлітковому середовищі і підвищення правосвідомості дітей та їх батьків)

Кол-во просмотров: 3