/Files/images/2023-2024/превентивне.jpg

/Files/images/2023-2024/Tilky-ne-movchy-768x544.jpg

ЗАХОДИ в рамках реалізації правопросвітнтцького проекту "Я маю право!"

/Files/images/2018_2019/780-x-216-баннер-ЯМП-на-сайт-МЮ.jpg

/Files/images/2018_2019/P80914-110614.jpg

/Files/images/2018_2019/P80911-143800.jpg

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №361/2017

Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

З метою формування у суспільстві правової культури та правової свідомості, сприяння підвищенню рівня знань та поінформованості громадян щодо реалізації та захисту своїх прав, гарантованих Конституцією та законами України у різних сферах життя,постановляю:

1. Оголосити 2018 рік Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».

2. Кабінету Міністрів України:

1) затвердити план заходів на 2018 рік з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!», передбачивши, зокрема:

інформування громадян про гарантовані їм Конституцією та законами України права у відповідних сферах, зокрема через засоби масової інформації, шляхом запровадження телефонних «гарячих ліній», організації зустрічей з громадянами за місцем проживання, виготовлення та розповсюдження відповідних інформаційних матеріалів;

здійснення комунікаційних заходів з метою реалізації зазначеного проекту;

2) щокварталу інформувати Президента України про хід проведення Року реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити розроблення та виконання відповідних регіональних планів заходів, спрямованих на реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!», передбачивши, зокрема:

проведення відповідної інформаційно-роз'яснювальної роботи, у тому числі у місцевих засобах масової інформації;

запровадження на регіональному телебаченні програм, орієнтованих на підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян;

проведення із залученням закладів освіти, закладів культури, установ, організацій олімпіад, конкурсів та інших заходів, спрямованих на підвищення рівня знань громадян щодо гарантованих їм Конституцією та законами України прав у різних сферах суспільного життя.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування сприяти забезпеченню реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

14 листопада 2017 року


Місячник правової освіти, в рамках якого в школі проводяться різноманітні правовиховні заходи та екскурсії /01-28.02.2017/

/Files/images/2016_2017/DSCF8618.JPG

/Files/images/2016_2017/IMG_20170210_083954.jpg

/Files/images/2016_2017/P2210398.JPG

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ МІСЯЧНИКА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ХЗОШ № 139 /01-28.02.2017/


5 грудня 2016 року розпочався Всеукраїнський тиждень права. В школі заплановано провести різноманітні виховні правоосвітні заходи

ПЛАН ЗАХОДІВ

Всеукраїнського тижня права (05 – 09.12.2016)


Витяг із Кримінального кодексу України про терористичний акт

Будь-які дії, вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (ст. 258). Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, - краються позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.


Пам’ятка для учнів

"Як не стати жертвою злочину під час поїздки в транспорті"

1. У приміських потягах не сідайте в порожній вагон. Пройдіть уздовж складу, намагаючись зайняти місце поруч з іншими пасажирами. Краще їхати в першому вагоні (якщо в ньому або в інших вагонах мало пасажирів), де можна звернутися по допомогу до машиніста поїзда. Не затримуйтесь на платформі, виходьте зі станції разом з усіма.

2. У міському транспорті в пізній час краще сідати ближче до водія, а стояти — на передній площадці.

3. Не сідайте в причіпний вагон трамвая, вагони метро, якщо в них немає пасажирів. У пізній час завжди сідайте в перший вагон.

4. Не називайте своєї адреси й домашнього телефону без нагальної потреби.

5. У разі реальних погроз і спроб заволодіти вашими речами краще віддати їх. Запам'ятайте особливі прикмети обличчя й тіла грабіжника, його одяг, особливості мовлення, манеру триматися й відразу ж повідомте в міліцію. Пам'ятайте, що в разі будь-якої тривожної, небезпечної для життя ситуації слід звертатися в міліцію.


МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРО ПРАВА ДИТИНИ

/Files/images/2016_2017/+право.jpg
Сьогодення вимагає від суспільства створення сприятливих для дітей умов, у яких кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству. Оскільки сьогоднішні діти – завтрашні громадяни, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства. І тому підвищення добробуту, рівня забезпеченості, виховання та забезпечення усього найкращого дітям стало головною метою багатьох держав, в тому числі України.

20 листопада 1959 року Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй було проголошено Декларацію прав дитини.

30 вересня 1990 року – Всесвітню Декларацію про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей.

10 травня 2002 року – Декларацію та План дій “Світ, придатний для життя дітей.

5 жовтня 2000 року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 році та ратифікована Україною 27.02.1991 року. Держави-сторони взяли на себе обов’язок поважати і забезпечувати всі права дитини, передбачені Конвенцією. Конвенція визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

Основні положення Конвенції ООН про захист прав дітей, переказані дітьми з деякими коментарями

Ст. 1. До 18 років Я – дитина.

Ст. 2. Я маю право незалежно від того, якого кольору моя шкіра, хлопчик я чи дівчинка, скільки мені років, якої я нації, якою мовою розмовляю, в якого Бога вірю, багатий я чи бідний, здоровий чи хворий, які у мене батьки та ні від чого іншого. Ніхто не має права позбавити мене всіх прав чи покарати мене за те, що думаю, роблю я чи мої батьки.

Ст. 3. Держава в усьому, що мене стосується, повинна виходити з моїх найкращих інтересів.

Ст. 6. Я маю невід’ємне право на життя.

Ст. 7. Я маю право мати ім’я, знати своїх батьків та свою країну.

Ст. 8. Держава повинна поважати моє право на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки.

Ст. 9. Ніхто не може розлучити мене з моїми батьками без мого бажання. Я маю право бачити своїх батьків, коли мені цього захочеться.

Ст. 10. Якщо мої батьки живуть у різних державах, я маю право регулярно підтримувати з ними стосунки.

Ст. 11. Держава веде боротьбу з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону.

Ст. 12. Я можу вільно говорити, що думаю, навіть в присутності дорослих.

Ст. 13. Я маю право вільно виявляти себе, якщо це не торкається честі, здоров’я інших людей.

Ст. 14. Я маю право думати про все, що хочу, вірити в Бога, сповідувати релігію, незалежно від інших.

Ст. 15. Я маю право на свободу мирних зборів.

Ст. 16. Ніхто не може торкатися мене, заходити до моєї кімнати, читати мої листи, чіпати мої речі, якщо я цього не хочу чи мені це неприємно.

Ст. 17. Я маю право читати газети та журнали, дивитися телевізор, слухати радіопередачі, які розвивають мої здібності.

Ст. 18. Мої батьки несуть основну відповідальність за моє виховання та мій розвиток.

Ст. 19. Мої батьки не можуть бити мене, ображати, змушувати працювати, якщо я цього не хочу.

Ст. 20. Я маю право на захист та турботу держави, якщо залишусь один і мені буде дуже погано вдома.

Ст. 21. Якщо батьки мене не люблять або відмовилися від мене, я можу жити з новими батьками.

Ст. 22. Держава піклується про мене, якщо я навіть не такий як всі інші.

Ст. 23. Якщо я буду хворіти, мої батьки повинні турбуватися про мене, якщо це потрібно, то запрошувати вчителів додому.

Ст. 24. Якщо я захворію, мені буде надана найкраща медична допомога.

Ст. 27. Якщо батьки не можуть віддати мене в гуртки, клуби за інтересами, спортивні секції, – можу попросити про це державу.

Ст. 28. Я маю право безкоштовно вчитися в школі, право на шанобливе ставлення вчителів.

Ст. 29. Навчання повинно розвивати всі мої здібності, повагу до прав інших людей.

Ст. 31. Я маю право гратися, відпочивати, співати, танцювати, малювати, якщо це не заважає іншим.

Ст. 32. Ніхто не може змусити мене робити те, що шкодить моєму здоров’ю.

Ст. 33. Я маю право на захист держави від незаконного зловживання алкоголю, наркотиків та тютюну.

Ст. 35. Ніхто не може вкрасти мене.

Ст. 37. Ніхто не може скривдити мене, незаконно посадити у в’язницю. Якщо я попаду у в’язницю, – держава повинна піклуватися про мої найкращі інтереси.

Ст. 38. Ніхто не може примусити мене воювати.

Ст. 39. Якщо я залишусь без батьків, – я маю право на будинок, їжу, лікування.

Ст. 40. Якщо я що-небудь порушу, – мене можуть заарештувати до того, як докажуть мою провину; якщо заарештували – маю право на повагу; право мовчати; право викликати батьків, чи тих, хто їх заміняє; право на справедливий суд; право на повагу до мого особистого життя.


Важливі телефони

Описание: BD14565_ Народна служба порятунку 101 Описание: BD14565_
Чергова частина органів внутрішніх справ 102 Описание: BD14565_
Швидка допомога 103
Служба у справах дітей 62-50-03
Районний центр соціальних служ б62-71-14
для сім’ї, дітей та молоді 62-51-35
Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри»: 8-800-500-21-80

Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми: 8 800 500 22 50

Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей: 8 800 500 33 50

Система телефонів довіри безкоштовно, конфіденційно та анонімно надає консультації і психологічну допомогу.

Дитина може особисто звернутися за захистом до суду, якщо їй вже виповнилося 14 років.

В школі можна отримати консультацію та психологічну допомогу від: соціального педагога, практичного психолога


Нормативні документи щодо забезпечення прав дітей на захист від жорстокості та насильства

Перелік документів

Нормативно-правове забезпечення:

а) загальнодержавні документи:

- Конституція України (ст.3, 28, 52);

- Конвенція ООН про права дитини (ст.16);

- Закон України «Про освіту» (п. 1 ст. 51, 54, 56);

- Закон України «Про загальну середню освіту» (ст.36, 47);

- Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 10);

- Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»;

- Закон України «Про захист суспільної моралі» (ст.7);

- Указ Президента України від 16.12.2011 №1163/2011 „Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні”;

- наказ МОН від 25.12.2006 № 844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»;

- наказ МОН від 23.08.2006 № 631 «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства, щодо захисту прав неповнолітніх»;

- наказ МОН від 01.02.2010 № 59 «Про вжиття заходів щодо запобігання насильства над дітьми»;

- наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від03.08.2012 №888 „По затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року”.

- Сімейний кодекс України (п. 6, 7, ст. 150);

- Порядок розгляду звернення та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення”, затверджений спільним наказом Міністерства освіти і науки України, МВС України, Міністерства охорони здоров’я України, Державним комітетом України у справах сім’ї та молоді від 16.01.04 № 5/34/24/11;

- Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою КМУ від 27.08.2010 № 778 (ст. 70, 74);

- Порядок взаємодії суб’єктів с соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, затверджений спільним наказом від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 (п.5).


Шановні батьки!

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р. Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеній Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.

Кожна дитина має право:

  1. на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
  2. на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
  3. на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за ними догляд;
  4. на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
  5. на захист від будь-якого покарання;
  6. на захист від сексуальних домагань;
  7. на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
  8. на вільне висловлення поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  9. на свободу думки, совісті, віросповідання;
  10. на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

Коли права дитини порушуються:

  • Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
  • Коли порушується недоторканність дитини.
  • Коли дитину ізолюють. Коли дитину залякують.
  • Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
  • Коли її особисті речі не є недоторканними.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  • Діти в суспільстві найбільш уразливі.
  • Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

  • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо).
  • Її турбує особиста безпека і любов до неї.
  • Вона часто буває в поганому настрої.
  • Може втекти з дому.
  • Може вживати наркотики або алкоголь.
  • Може заподіяти собі смерть.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

  • Пам'ятати, що дитина - це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати. Забезпечити її фізичну безпеку.
  • Упевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, 911, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
  • Навчити її казати "Ні", навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
  • Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня.
  • Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
  • Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

/Files/images/2016_2017/+Безпека.JPG

Сайт для дітей та підлітків, спрямований на попередження правопорушень, злочинів та нещасних випадків у підлітковому середовищі і підвищення правосвідомості дітей та їх батьків


Кiлькiсть переглядiв: 516